-
1 estimable
adj1) гідний поваги, шанований, поважаний2) амер. що піддається оцінці (обліку)3) цінний, що має цінність* * *a2) який піддається оцінці, обліку -
2 reputable
adjгідний поваги; шанований, поважаний, шановний* * *a1) гідний поваги; шановний2) визнаний; який вважається правильним; нормативний ( про слововживання) -
3 respectworthy
-
4 irreverend
-
5 respect
1. n1) повага2) увага3) pl привіт, шанування4) відношення, причетністьto have respect to smth. — стосуватися чогось, мати відношення до чогось
in all respects, in every respect — в усіх відношеннях
in respect of (to), with respect to — щодо (чогось)
in respect that — беручи до уваги (щось); зважаючи (на щось)
to pay one's respects to smb. — засвідчити комусь свою повагу (своє шанування); відвідати когось
without respect of persons — незважаючи на особи, незважаючи на чини й звання
2. v1) поважати, шанувати2) додержувати, не порушуватиto respect the law — поважати закон, додержувати закону
3) мати відношення, стосуватися4) щадити, милуватиas respects — щодо, стосовно
* * *I [ri'spekt] n1) повага2) pl привіт, вітання3) увага4) відношення, стосунокII [ri'spekt] vwithout respect to /of/ — безвідносно, не беручи до уваги
1) поважати, шанувати; дотримуватися; не порушувати2) стосуватися, мати відношенняas respects — що стосується, відносно
3) щадити -
6 unreverend
adjне гідний поваги -
7 estimable
-
8 irreverend
-
9 reputable
a1) гідний поваги; шановний2) визнаний; який вважається правильним; нормативний ( про слововживання) -
10 respectworthy
-
11 cap
1. n1) шапка; кепка; картуз; кепі2) берет; ковпак; чепець, очіпокservice cap — військ. кашкет
3) ярмулка; тюбетейка4) каптур5) шолом; каска6) верхівка, шапка7) кришка, ковпачок; головка; наконечник8) шапка (гриба)9) чохол, футляр10) (тж pl) велика літера11) келих, чарка12) ел. цоколь (лампочки)13) капсуль; пістон14) папір великого формату15) спорт., розм. спортсмен, який представляє країну на міжнародних змаганнях2. v1) надівати шапку2) накривати чохлом (ковпаком)3) увінчувати; утворювати шапку (про сніг)4) завершувати, довершувати5) перевершити, взяти верх (гору)to cap the climax (the globe) — перевершити усі межі, побити рекорд
6) зняти шапку (на знак поваги)7) присуджувати учений ступінь8) вставляти капсуль (пістон)9) запечатувати (соти)10) шотл. відняти, силою заволодіти* * *I n1) шапка, головний убір; кепка, кепі; кашкетcap insignia — кокарда; формений головний убір
2) спортсмен, на міжнародному змаганні ( який носить кашкет з національним гербом)3) берет; ковпак; чепець; чепчик; наколка4) скуфія, камилавка (тж. black cap); forked cap митра єпископа5) = biretta7) каптур8) icт. шолом (тж. cap of fence); ківер; каска9) верхівка, шапкаcap rock — гeoл. покриваюча порода
10) кришка, ковпачок; чохол; футляр; тex. ковпачок; наконечник; насадка; грибок ( клапана)cap screw — гвинт з головкою; глуха гайка
11) мeд. протизаплідний ковпачок12) бyд. переклад; капітель ( колони)13) eл. цоколь ( електролампи); шапка ( ізолятора)14) чохлик ( на бруньці або бутоні); шапка гриба15) вiйcьк. наконечник снаряда; капсуль; пістон16) мop. езельгофт17) aмep.; eк. верхній рівень, межа, лімітII v1) надягати шапку та ін. [див. cap1]; покривати голову2) накривати чохлом, ковпаком, ковпачком; cпeц. насаджувати ( ковпачок); вставляти ( капсуль); запечатувати ( стільники)3) покривати, увінчувати; утворювати шапку4) завершувати; вінчати5) перевершити; заткнути за пояс7) зняти головний убір на знак поваги, з чемності8) cпopт. зарахувати до складу командиIII nчасто pl; пoлiгp.; cпeц. велика, прописна літераIV v; полігр.; спец.; скор. від capitalize II V n; діал. VI n; (скор. від capsule); сл. -
12 exact
1. adj1) точний; що точно відповідає (чомусь)exact division — мат. ділення без остачі
2) пунктуальний, акуратний3) суворий, неухильний2. v1) настійно вимагати, домагатися, добиватися2) заслуговувати (якогось ставлення)3) юр. стягати, справляти (гроші)4) одержувати (хабар)5) юр. викликати в суд* * *I a1) точний ( зміст); точний ( не приблизний); строго відповіднийexact division — мaт. ділення без залишку; пунктуальний, точний, акуратний
2) строгий, неухильнийII v1) ( настійно) вимагати, домагатися (звіту, обіцянки); домогтися (поваги, згоди)2) вимагати, заслуговувати ( якого-небудь відношення)5) юp. викликати до суду -
13 cap
I n1) шапка, головний убір; кепка, кепі; кашкетcap insignia — кокарда; формений головний убір
2) спортсмен, на міжнародному змаганні ( який носить кашкет з національним гербом)3) берет; ковпак; чепець; чепчик; наколка4) скуфія, камилавка (тж. black cap); forked cap митра єпископа5) = biretta7) каптур8) icт. шолом (тж. cap of fence); ківер; каска9) верхівка, шапкаcap rock — гeoл. покриваюча порода
10) кришка, ковпачок; чохол; футляр; тex. ковпачок; наконечник; насадка; грибок ( клапана)cap screw — гвинт з головкою; глуха гайка
11) мeд. протизаплідний ковпачок12) бyд. переклад; капітель ( колони)13) eл. цоколь ( електролампи); шапка ( ізолятора)14) чохлик ( на бруньці або бутоні); шапка гриба15) вiйcьк. наконечник снаряда; капсуль; пістон16) мop. езельгофт17) aмep.; eк. верхній рівень, межа, лімітII v1) надягати шапку та ін. [див. cap1]; покривати голову2) накривати чохлом, ковпаком, ковпачком; cпeц. насаджувати ( ковпачок); вставляти ( капсуль); запечатувати ( стільники)3) покривати, увінчувати; утворювати шапку4) завершувати; вінчати5) перевершити; заткнути за пояс7) зняти головний убір на знак поваги, з чемності8) cпopт. зарахувати до складу командиIII nчасто pl; пoлiгp.; cпeц. велика, прописна літераIV v; полігр.; спец.; скор. від capitalize II V n; діал. VI n; (скор. від capsule); сл. -
14 exact
I a1) точний ( зміст); точний ( не приблизний); строго відповіднийexact division — мaт. ділення без залишку; пунктуальний, точний, акуратний
2) строгий, неухильнийII v1) ( настійно) вимагати, домагатися (звіту, обіцянки); домогтися (поваги, згоди)2) вимагати, заслуговувати ( якого-небудь відношення)5) юp. викликати до суду
См. также в других словарях:
жалюгідний — I 1) (непривабливий, непоказний на вигляд), злиденний, нужденний, у[в]богий, миршавий, мізерний 2) (який не викликає до себе поваги, гідний осуду), нікчемний, мерзенний, злиденний, у[в]богий II ▶ див. бідний 2), бідний 3) … Словник синонімів української мови
почесний — а, е. 1) Гідний поваги, пошани. || Який користується повагою, пошаною. 2) Признач. для вияву поваги, пошани. || Такий, що надається на знак поваги, пошани. || Такий, що обирається на знак поваги, пошани. Почесний академік. Почесний громадяник… … Український тлумачний словник
шановний — (гідний поваги, пошани часто у ввічливому звертанні), шанований, поважаний, поважний, гідний, пош[ч]тивий, чесний … Словник синонімів української мови
славетний — а, е. 1) Який має широку славу, популярність; знаменитий. || Добре відомий багатьом, усім. || Прославлений героїчними ділами, подвигами і т. ін. || Пов язаний з героїчними ділами, подвигами. || Який прославляє кого небудь. 2) розм. Гідний поваги … Український тлумачний словник
зацний — (зацный) знатний, шановний, значний, гідний поваги, поважний, благородний, шляхетний, родовитий, славетний, чесний, значний, зграбний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зацный — зацний (зацный) знатний, шановний, значний, гідний поваги, поважний, благородний, шляхетний, родовитий, славетний, чесний, значний, зграбний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
превелебний — а, е. 1) перев. у сполуч. зі сл. отець, пан і т. ін., церк. Титул єпископа. || у знач. ім. превеле/бний, ного, ч. Те саме, що єпископ. 2) заст. Гідний великої поваги, пошани (часто при ввічливо шанобливому звертанні до когось). || Пов язаний з… … Український тлумачний словник
вельмишановний — а, е. Гідний великої поваги (узвичаєна форма ввічливості у звертанні до когось або згадуванні когось) … Український тлумачний словник
високошановний — а, е. Гідний великої пошани, поваги (вживається в офіційно ввічливому звертанні до кого небудь або в розмові про когось) … Український тлумачний словник
заслуга — и, ж. 1) Вчинок, діяльність, гідні поваги, загального визнання, високої оцінки. || Позитивна риса. •• По заслу/зі відповідно до того, що заслужив, чого гідний, вартий. 2) розм. Винагорода, відзнака … Український тлумачний словник
мізерний — а, е. 1) Незначний за розміром; дуже малий. || Який свідчить про нестатки, злиденність; вбогий. || заст., зневажл. Надто вбогий (про людину). 2) Який не має істотного значення, великої ваги; незначний. 3) Який не викликає до себе поваги;… … Український тлумачний словник